Журнал "РИНГ" було засновано у квітні 2002-го року Ігором Вітьком, якраз тоді популярність боксу, і братів Кличко досягла піку! Як потім зізнавався Вітько: "я просто мусив спробувати створити цей журнал в Україні".
Я ніколи не забуду ті часи коли я вперше взяв в руки журнал "Ринг"! Це було щось! Він був такий яскравий, глянець виблискував всіма кольорами веселки, це було круто! До того, всі фото боксерів я спостерігав з чорно-білих газет з поганою роздільністтю, то ж можете уявити які в мене були враження. Картинки, вони немов оживали, і переносили мене у той дивовижний світ профі боксу. Це відчуття тривало досить довго, декілька років, доки не зявився інтернет. Але інтернет лише компенсував фотографії, хороші сайти про бокс зявилися пізніше, тим паче не в кожного у 2002 році був швидкісний інтернет щоб дивитися поєдинки.
 |
| Останній номер журналу "РИНГ" |
Як для мене і-нет не варіант. Чесно. Мені ліньки там сидіти вишуковувати, я від цього не получаю задоволення. Я вже не кажу про відповідальність авторів. Кожен може писати в неті, даже я. Сиджу собі повиваю чай без цукру і гріюся від грубки. Ніщо мені не заважає писати все що я захочу! Це мене і лякає. Коли я тримаю свіжий номер журналу, то я впевнений у кожному слові, тому що пілся автора його текст перевіряє головний редактор, і на кону стоїть честь видання! Та і взагалі люди які працюють в газетах та журналах викликають у мене велику повагу, і я вважаю що друковані видання виживуть у війні з інтернет виданнями. Такі газети як "Таймс", "Сан" чи "Пост" ніколи не припинять свого існування - це легендарні видання!!! Та ж сама історія з книгами. Зараз у неті доступні майже всі книги які лише можна захотіти, причому безкоштовно! Але я всерівно купую нову книгу за 50 гривень, чи за 90 грн. як Темну Вежу. Я веду до того, що у друкованих видань завжди будуть прихильники, так само як у і-нет виданнях! Що тут говорити, даже мої друзі які не мають ніякого відношення до боксу, постійно люблять потримати і перелистати новий журнал в руках. Тому для мене припинення існування журналу Ринг це втрата!
 |
| це мій перший журнал РИНГ(вересень 2002) |
Мушу визнати зараз є декілька гідних інетрнет видань в Україні, але там так багато різної інформації, що важко дійти до того що тебе цікавить. Часто буває коли сайт змінює інтерфейс, як це було з сайтом http://vringe.com, і до нового для мене було дуже важко звикати, чесно я і досі не звик! З друкованим журналом такого бути не може. Я довго можу говорити про "плюси" друкованих видань і "мінуси" інтернет видань, думаю на цьому пора закінчувати.
Трохи про історію журналу Ринг. Як я вже писав вище засновником і головним редактором був Ігор Вітько. Він з декількома редакторами(Яковенко, Нестеренко і Лободин) вів журнал, згодом редактори змінилися на більш постійних Евгеній Пилипенко(з ним я часто спілкувався по e-mail), Антон Горюнов(був у журналі до кінця). 141 випуск журналу Ринг побачив світ, більшість з яких були при Вітько(до 2012). Після світової економічної кризи у 2008 році, журнал був на грані закриття, тираж зменшвся у двічі, і в передовиці вже писалося про те що "Ви шановний читач тримаєте останні номер журналу". Але Ринг вижив! Хто тільки не був його власником(чи точніше спонсором або партнером), і Віталій Кличко, і промоутерська компанія Elite boxing promotion і Черновецький В результаті терпіння у інвестора увірвалося. І все через те ж. Журнал Ринг іміджевий проект, тобто він не виходив видавцям у "плюс", на ньому не заробляли, а лише втрачували!!!
Після того як Ігор Вітько пішов з журналу(вересень 2012), я вже тоді задумався над тим чи довго Ринг витримає без свого засновника. Що призвело до того що Ігор Вітько пішов з Рингу рекомендую прочитати тут, у зверненні Вітька до читачів. Після Вітька у журнал прийшли нові люди, і чесно скажу довіри до них було не багато, одне радувало що в журналі залишилися працювати Антон Горюнов і Євгеній Пилипенко.
За історію журналу були хороші "ходи" як і погані. До хороших. Це постери, які були на початку існування журналу, конкурси карикатур. У 2011 році був проект Місс Ринг STYLE GIRL, тоді цілий рік на розвороті кожного випуску містилася напів оголена красуня. Один мій друг підколював мене казавши "Тепер я розумію чомути передплачуєш цей журнал" До поганих. Це нововведення в журнал ММА, змішаного єдиноборства. Я був катигорчино проти цього!!! Про це я писав у статті "Бокс vs. MMA". Ще до поганих ходів я хотів би віднести так звану рубрику dream fight(поєдинок мрії). Де автор уявляв як би проходив поєдинок між боксерами різних епох, які так і не зустрілися між собою. Я проти цього, це як кажуть американці bullshit, не хочу даже про це говорти.
 |
| історія боксу творилася на сторінках цього видання |
Хочу привести цитату з офіційної сторінки журналу Ринг у Вконтакте
Журнал "Ринг"Пришла пора прощаться.С теми, кто был с нами с самого начала, когда в апреле 2002 года свет увидел первый «зелёненький» номер журнала, и тем легионом читателей, который мы собрали по пути за эти более чем двенадцать лучших лет. Так уж было решено, что невероятно выносливый и для некоторых практически культовый в силу уникальности на постсоветском пространстве журнал о боксе и ММА «Ринг» прекращает существование... ... Все эти годы мы «рубились» на избранном поприще не менее яростно, чем Артуро Гатти, чтобы в начале каждого месяца вы – те, ради кого всё это и задумывалось, – имели возможность забежать в киоск, на раскладку, заглянуть в почтовый ящик, жадно ухватить свежий номер, и вечерком за один присест его прочитать. Поверьте, ощущения эти нам знакомы не меньше вашего, потому как сами читаем другие издания...
Хочу дати пораду, якщо можна. Я попав в ситуацію в яку попав думаю не я один. Я про передплату. Щойно я оформив передплату на рік, а це 220 грн. як через тиждень дізнаюся що журнал закривають. І в мене виникла задача, як повернути гроші. Я написав до нинішнього директора журналу по електроній пошті Антону Макарову a.makarov@ring.ua про свою проблему. Він зразу ж відповів. Його відповідь була простою, там де оформлював передплату, туди ж і з квитанцією підійти. Та ж сама відповідь була і в ВК: "Тем, кто подписан через подписные агентства или укрпочту - они возмещают ср-ва, тем кто в редакции - соответственно редакция".
На кінець мушу сказати що я любив бокс і до журналу, і буду любити після, але журнал це не відємна частина мене, 12 років я з ним жив, і я рахую що такий журнал потрібен Україні! І наших депутатів повине хвилювати таке питання як розвиток української преси! Мир Всім!
Коментарі
Дописати коментар